Вплив паломництва хасидів на публічні простори українських міст

Моя ініціатива пов’язана з дослідженням впливу паломництва хасидів на життя дев’яти населених пунктів України. Протягом шести місяців я відвідаю Белз, Бердичів, Брацлав, Вижницю, Гадяч, Ганнопіль, Меджибіж, Садгору та Умань. У фокусі ініціативи – публічний простір міст,  який може надати багато інформації про те, де і в якому стані знаходяться історичні пам’ятки, а також розкрити роль новостворених місць пам’яті у зв’язку з паломництвом.

Нове зображення

Автор фото: Алла Марченко

На фото: місто Белз, залишки оборонного валу XVII ст. та територія старовинного єврейського цвинтаря. Огорожа обох пам’яток з боку міської вулиці відновлена 2007 року коштом Всесвітнього центру белзьких хасидів у Святому місті Єрусалимі

Даний проект стосується багатоетнічної культурної спадщини України та її сучасних інтерпретацій. Основною проблемою, з якою працюватиму, є проблема незнання / нерозуміння причин паломництва та його впливів на сучасне українське суспільство. Я спиратимусь на бесіди з місцевими експертами, які зможуть підійти до цього питання з різних боків, а також на власні спостереження.

Я є соціологинею за освітою, викладачкою і дослідницею, цікавлюся історією та її роллю в майбутньому. Цим зумовлене моє зацікавлення темою.

Місією ініціативи є інформувати ширші верстви населення про хасидську спадщину як частину загальноукраїнської спадщини та підтримувати толерантність до культурного різноманіття. У рамках цієї місії я визначу опорні історичні факти, сучасні тенденції паломництва, а також зберу місцеві історії та тематичні легенди. Планую розробити путівник у форматі авторських лонґрідів із фотографіями, а також інтерактивну карту. Вони стануть у нагоді як місцевим громадам та екскурсоводам, так і спраглим до історії та нестандартних маршрутів туристам.

Потребую підтримки місцевих громад, в тому числі й медійної, адже локальна історія часто невідома багатьом місцевим жителям. Увага до історії дає інструменти роботи зі стереотипами та упередженнями, а також розуміння багатьох сучасних процесів у суспільстві. Україна – поліетнічна держава, і в цьому феномені криються не лише можливі конфлікти, а й можливості для спільного розвитку.

Алла Марченко

 

Leave a comment